В периода януари и февруари 2025 Uspelite.bg проведе нова вълна от анкетиране сред украински граждани, потърсили убежище у нас. Инициативата е част от доброволческия проект по Европейския корпус за солидарност (проект № 2024-1-BG01-ESC51-VTJ-000216350), който се реализира в рамките на програмата на Европейския съюз за солидарност и включване и Uspelite.bg са партньор по него.
======= Text in English ======= Текст українською ======= Текст на русском =======
Целта е да се събере достоверна картина на живота, предизвикателствата и нуждите на украинските бежанци в България.
Анкетите се попълват анонимно и на четири езика – украински, руски, български и английски, което улеснява участието и гарантира пълна конфиденциалност.
Основни наблюдения дотук: януари и февруари 2025 г.
Проучването сред българските емигранти, напуснали Украйна вследствие на войната, продължава да разкрива дълбоки пластове от преживявания, адаптация и нужди. Настоящата статия се стреми не просто да обобщи, а да анализира тенденциите, които все по-ясно очертават профила на тази уязвима, но и решителна група от хора.
Профил: от млади майки до възрастни в изолация
Участниците в анкетите идват от разнообразни региони: Киев, Одеса, Николаев, Херсон, Лвив, Харкив, Запорожие, Днипро и Измаил. Възрастта варира между 28 и 62 години, а почти всички отговарящи са част от семейства с 1 до 5 членове.
Мнозинството са жени, често самотни майки, принудени да се справят с изцяло нова действителност: нова държава, език, институции.
Регистрация и сигурност: формално защитени, но не и социално включени
Всички анкетирани имат временна закрила в България. Макар процедурата да се описва като „ясна“, усещането за временност, несигурност и административна неразбираемост присъства силно в отговорите.
Настаняване: ключът към всичко останало
Настаняването продължава да бъде най-критичният фактор, от който зависят интеграцията, достъпът до здраве и училище, дори самочувствието.
- Част от анкетираните са настанени временно
- Други – дългосрочно (в частни квартири или при роднини)
Чести са случаите на принудителни премествания, отказ от регистрация на адрес и дори дискриминационно отношение при наем на жилище.
Работа и независимост: желание има, пречки – още повече
Много от респондентите не работят, въпреки че активно търсят работа.
Основни бариери:
- Езикова – липса на безплатни курсове
- Легална – непризнати дипломи, административна неяснота
- Логистична – нужда от грижи за децата
От работещите, повечето са под нивото на квалификацията си и споделят за несигурни условия на труд, краткосрочни договори и ниско заплащане.
Здравеопазване: формален достъп ≠ реален достъп
Само малка част от анкетираните заявяват, че имат пълен достъп до здравни услуги. Повечето определят достъпа като частичен или никакъв, а често изобщо не знаят към кого да се обърнат.
- Липса на превод при лекар
- Невъзможност за намиране на джипи
- Отказ от прием по документи
- Скъпи медикаменти
Социална и психологическа интеграция: невидимото страдание
Дори когато формално „всичко е наред“, участниците описват социална изолация, липса на принадлежност и психическо натоварване.
Най-често заявени нужди
Нужда | Честота |
---|---|
Безплатни и структурирани езикови курсове | Най-често |
Стабилно жилище | Много често |
Професионална реализация | Често |
Признаване на дипломи | Често |
Детски градини и училища | Многократно |
Достъп до здравни услуги | Системно |
Психологическа подкрепа | Повтарящо се |
Социално включване | Многократно |
Заключения и препоръки
- Интеграцията зависи най-много от жилището и езика – без тях няма работа, няма достъп до здраве, няма общност.
- Индивидуалните усилия са силни, но институционалната подкрепа е слаба – хората искат да се включат, но не знаят как.
- Психическата тежест е подценена – изолацията, несигурността и ролята на „невидим чужденец“ се трупат ден след ден.
Доброволци на терен: доверие чрез съпреживяване
Анкетите се провеждат от нашите украински доброволци, преминали през процеса на адаптация в България преди войната. Това изгражда доверие между анкетираните и анкетиращите и допринася за по-откровени отговори – особено на въпросите, свързани с психо-емоционалното състояние и очакванията за бъдещето.
Какво следва?
Събраната информация се анализира и ще бъде обобщавана периодично, като резултатите ще бъдат споделяни публично и с компетентните институции, за да допринасят за по-адекватна и информирана интеграционна политика. Отворените отговори очертават картина на силна воля за интеграция, съчетана с конкретни нужди, които изискват по-добра координация между държавата, общините и гражданските структури.
In the period January and February 2025, Uspelite.bg conducted a new wave of surveys among Ukrainian citizens who sought refuge in Bulgaria. The initiative is part of the volunteer project under the European Solidarity Corps (project № 2024-1-BG01-ESC51-VTJ-000216350), implemented within the framework of the European Union's program for solidarity and inclusion, with Uspelite.bg as a partner.
======= Text in English ======= Текст українською ======= Текст на русском =======
The aim is to gather an accurate picture of the lives, challenges, and needs of Ukrainian refugees in Bulgaria.
The surveys are completed anonymously and in four languages – Ukrainian, Russian, Bulgarian, and English, which facilitates participation and guarantees full confidentiality.
Main observations so far: January and February 2025
The survey among Bulgarian emigrants who left Ukraine due to the war continues to reveal deep layers of experiences, adaptation, and needs. This article does not merely summarize but seeks to analyze the emerging trends that increasingly define the profile of this vulnerable yet determined group.
Profile: from young mothers to elderly in isolation
Participants in the survey come from various regions: Kyiv, Odesa, Mykolaiv, Kherson, Lviv, Kharkiv, Zaporizhzhia, Dnipro, and Izmail. Their ages range from 28 to 62 years old, and nearly all respondents are part of families with 1 to 5 members.
The majority are women, often single mothers forced to navigate an entirely new reality: a new country, language, and institutions.
Registration and security: formally protected, but not socially included
All respondents have temporary protection status in Bulgaria. While the procedure is described as "clear," there is a strong sense of insecurity, temporariness, and administrative confusion in their responses.
Housing: the key to everything else
Housing remains the most critical factor affecting integration, access to healthcare and education, and even self-esteem.
- Some respondents are housed temporarily
- Others – long-term (in private apartments or with relatives)
There are frequent cases of forced relocations, address registration refusals, and even discriminatory treatment when renting.
Employment and independence: willingness exists, obstacles even more so
Many respondents are not employed, even though they actively seek jobs.
Main barriers include:
- Language – lack of free Bulgarian courses
- Legal – unrecognized qualifications, administrative ambiguity
- Logistical – need to care for children
Among those working, most are underemployed and report uncertain working conditions, short-term contracts, and low wages.
Healthcare: formal access ≠ real access
Only a small portion of respondents report full access to healthcare services. Most describe access as partial or nonexistent, and often don’t know whom to turn to.
- Lack of translators at doctors
- Difficulty finding a general practitioner
- Denial of care due to documentation
- High cost of medication
Social and psychological integration: the invisible burden
Even when formally “everything is fine,” respondents describe social isolation, lack of belonging, and psychological stress.
Most frequently stated needs
Need | Frequency |
---|---|
Free and structured language courses | Most frequent |
Stable housing | Very frequent |
Professional realization | Frequent |
Recognition of qualifications | Frequent |
Access to kindergartens and schools | Repeatedly mentioned |
Access to healthcare | Systematic |
Psychological support | Recurring |
Social inclusion | Repeatedly mentioned |
Conclusions and recommendations
- Integration depends primarily on housing and language – without them, there is no job, no access to healthcare, no community.
- Individual efforts are strong, but institutional support is weak – people want to participate but don’t know how.
- The psychological burden is underestimated – isolation, uncertainty, and the role of the "invisible foreigner" accumulate day by day.
Volunteers on the ground: trust through shared experience
The surveys are conducted by our Ukrainian volunteers who themselves went through the adaptation process in Bulgaria before the war. This builds trust between respondents and interviewers and helps elicit more open responses – especially on questions related to emotional state and future expectations.
What’s next?
The collected data is being analyzed and will be summarized periodically. Results will be shared publicly and with the relevant institutions to support more informed integration policy. Open responses outline a picture of strong will for integration, paired with concrete needs that require better coordination between the state, municipalities, and civil society structures.
У січні та лютому 2025 року Uspelite.bg провели нову хвилю анкетування серед громадян України, які знайшли прихисток у Болгарії. Ініціатива є частиною волонтерського проєкту в рамках Європейського корпусу солідарності (проєкт № 2024-1-BG01-ESC51-VTJ-000216350), що реалізується за програмою Європейського Союзу із солідарності та інклюзії, і в якому Uspelite.bg є партнером.
======= Text in English ======= Текст українською ======= Текст на русском =======
Мета полягає в тому, щоб зібрати достовірну картину життя, викликів і потреб українських біженців у Болгарії.
Анкети заповнюються анонімно та чотирма мовами — українською, російською, болгарською та англійською, що полегшує участь та гарантує повну конфіденційність.
Основні спостереження на даний момент: січень і лютий 2025 року
Опитування серед болгарських емігрантів, які виїхали з України через війну, продовжує виявляти глибокі шари переживань, адаптації та потреб. Ця стаття прагне не просто підсумувати, а проаналізувати тенденції, які все чіткіше окреслюють профіль цієї вразливої, але рішучої групи.
Профіль: від молодих матерів до літніх людей в ізоляції
Учасники анкетування прибули з різних регіонів: Київ, Одеса, Миколаїв, Херсон, Львів, Харків, Запоріжжя, Дніпро та Ізмаїл. Вік респондентів — від 28 до 62 років, і майже всі вони є частиною сімей з 1 до 5 осіб.
Більшість — жінки, часто матері-одиначки, які змушені справлятися з абсолютно новою реальністю: нова країна, мова, інституції.
Реєстрація та безпека: формально захищені, але не інтегровані соціально
Усі респонденти мають тимчасовий захист у Болгарії. Хоча процедура описується як "зрозуміла", у відповідях чітко відчувається невпевненість, тимчасовість та адміністративна плутанина.
Житло: ключ до всього іншого
Житло залишається найважливішим фактором, від якого залежить інтеграція, доступ до медицини, освіти і навіть відчуття власної гідності.
- Деякі респонденти живуть тимчасово
- Інші — довгостроково (в орендованих квартирах або в родичів)
Часто трапляються вимушені переїзди, відмова у реєстрації адреси та навіть дискримінаційне ставлення при оренді.
Робота та самостійність: бажання є, але багато перешкод
Багато учасників не працюють, хоча активно шукають роботу.
Основні бар’єри:
- Мовний — відсутність безкоштовних курсів болгарської мови
- Юридичний — непризнані дипломи, адміністративна плутанина
- Логістичний — потреба доглядати за дітьми
Ті, хто працює, переважно зайняті не за спеціальністю та повідомляють про нестабільні умови праці, короткострокові контракти та низьку оплату.
Охорона здоров’я: формальний доступ ≠ реальний доступ
Лише невелика частина респондентів зазначає повний доступ до медичних послуг. Більшість характеризує доступ як частковий або відсутній, часто не знаючи, до кого звернутися.
- Відсутність перекладача в лікаря
- Неможливість знайти сімейного лікаря
- Відмова у прийомі через документи
- Висока вартість ліків
Соціальна та психологічна інтеграція: невидимий тягар
Навіть коли формально "все гаразд", учасники описують соціальну ізоляцію, відсутність належності та психологічний тиск.
Найчастіше заявлені потреби
Потреба | Частота |
---|---|
Безкоштовні структуровані мовні курси | Найчастіше |
Стабільне житло | Дуже часто |
Професійна реалізація | Часто |
Визнання дипломів | Часто |
Дитячі садки та школи | Неодноразово |
Доступ до медичних послуг | Системно |
Психологічна підтримка | Повторювано |
Соціальна інтеграція | Неодноразово |
Висновки та рекомендації
- Інтеграція найбільше залежить від житла та мови — без них немає роботи, доступу до медицини чи громади.
- Особисті зусилля сильні, але інституційна підтримка слабка — люди хочуть включитися, але не знають як.
- Психологічний тягар недооцінюється — ізоляція, невпевненість і роль "невидимого іноземця" накопичуються щодня.
Волонтери на місцях: довіра через спільний досвід
Опитування проводять наші українські волонтери, які пройшли адаптацію в Болгарії ще до війни. Це створює довіру між респондентами та анкетерами та сприяє більш щирим відповідям — особливо на запитання, що стосуються емоційного стану та очікувань на майбутнє.
Що далі?
Зібрану інформацію буде проаналізовано й узагальнено. Результати будуть оприлюднені та передані відповідним інституціям, аби сприяти більш ефективній політиці інтеграції. Відкриті відповіді малюють картину сильної волі до інтеграції, поєднаної з конкретними потребами, що потребують кращої координації між державою, муніципалітетами та громадськими структурами.
В январе и феврале 2025 года Uspelite.bg провели новую волну анкетирования среди граждан Украины, нашедших убежище в Болгарии. Инициатива является частью волонтерского проекта в рамках Европейского корпуса солидарности (проект № 2024-1-BG01-ESC51-VTJ-000216350), реализуемого по программе Европейского союза по солидарности и инклюзии, где Uspelite.bg выступает партнером.
======= Text in English ======= Текст українською ======= Текст на русском =======
Цель — собрать достоверную картину жизни, вызовов и потребностей украинских беженцев в Болгарии.
Анкеты заполняются анонимно и на четырех языках — украинском, русском, болгарском и английском, что облегчает участие и гарантирует полную конфиденциальность.
Основные наблюдения на данный момент: январь и февраль 2025 года
Исследование среди болгарских эмигрантов, покинувших Украину в результате войны, продолжает раскрывать глубокие слои переживаний, адаптации и нужд. Данная статья стремится не просто подвести итоги, а проанализировать тенденции, которые все отчетливее формируют профиль этой уязвимой, но решительной группы.
Профиль: от молодых матерей до пожилых людей в изоляции
Участники анкетирования прибыли из разных регионов: Киев, Одесса, Николаев, Херсон, Львов, Харьков, Запорожье, Днепр и Измаил. Возраст респондентов — от 28 до 62 лет, почти все они — члены семей от 1 до 5 человек.
Большинство — женщины, часто одинокие матери, вынужденные справляться с совершенно новой реальностью: новая страна, язык, учреждения.
Регистрация и безопасность: формально защищены, но не интегрированы
Все респонденты имеют временную защиту в Болгарии. Хотя процедура описывается как «понятная», в ответах сильно ощущается неуверенность, временность и административная неразбериха.
Жильё: ключ ко всему остальному
Жильё остаётся самым критическим фактором, от которого зависит интеграция, доступ к медицине, образованию и даже чувство собственного достоинства.
- Некоторые респонденты размещены временно
- Другие — на длительный срок (в арендованных квартирах или у родственников)
Часто встречаются случаи вынужденных переездов, отказа в регистрации адреса и даже дискриминационного отношения при аренде.
Работа и независимость: есть желание, но много преград
Многие участники не работают, хотя активно ищут работу.
Основные барьеры:
- Языковой — отсутствие бесплатных курсов болгарского языка
- Правовой — непризнанные дипломы, административная неясность
- Логистический — необходимость заботы о детях
Те, кто работает, в основном заняты не по квалификации и сообщают о неустойчивых условиях труда, краткосрочных контрактах и низкой оплате.
Здравоохранение: формальный доступ ≠ реальный доступ
Лишь немногие респонденты заявляют о полном доступе к медицинским услугам. Большинство характеризуют доступ как частичный или отсутствующий, часто не зная, к кому обратиться.
- Отсутствие переводчика при посещении врача
- Невозможность найти семейного врача
- Отказ в приеме из-за документов
- Дорогие медикаменты
Социальная и психологическая интеграция: невидимая нагрузка
Даже когда формально «всё в порядке», участники описывают социальную изоляцию, отсутствие принадлежности и психологическое напряжение.
Наиболее часто заявленные потребности
Потребность | Частота |
---|---|
Бесплатные структурированные языковые курсы | Наиболее часто |
Стабильное жилье | Очень часто |
Профессиональная реализация | Часто |
Признание дипломов | Часто |
Детские сады и школы | Многократно |
Доступ к медицинским услугам | Системно |
Психологическая поддержка | Повторяющееся |
Социальная интеграция | Многократно |
Выводы и рекомендации
- Интеграция зависит прежде всего от жилья и языка — без них нет ни работы, ни доступа к медицине, ни сообщества.
- Личные усилия сильны, но институциональная поддержка слаба — люди хотят участвовать, но не знают как.
- Психологическая нагрузка недооценивается — изоляция, неуверенность и роль «невидимого иностранца» накапливаются день ото дня.
Волонтеры на местах: доверие через сопереживание
Анкетирование проводится нашими украинскими волонтерами, которые прошли процесс адаптации в Болгарии до начала войны. Это способствует доверию между респондентами и анкетирующими и обеспечивает более откровенные ответы — особенно на вопросы, касающиеся эмоционального состояния и ожиданий от будущего.
Что дальше?
Собранная информация будет анализироваться и регулярно обобщаться. Результаты будут публиковаться и передаваться компетентным органам для содействия более эффективной и обоснованной интеграционной политике. Открытые ответы формируют картину сильной воли к интеграции, сочетающейся с конкретными потребностями, которые требуют лучшей координации между государством, муниципалитетами и гражданским обществом.