Общество

У січні та лютому 2025 року Uspelite.bg провели нову хвилю анкетування серед громадян України, які знайшли прихисток у Болгарії. Ініціатива є частиною волонтерського проєкту в рамках Європейського корпусу солідарності (проєкт № 2023-1-BG01-ESC51-VTJ-000144679), що реалізується за програмою Європейського Союзу із солідарності та інклюзії, і в якому Uspelite.bg є партнером.

======= Text in English ======= Текст українською ======= Текст на русском =======

Мета полягає в тому, щоб зібрати достовірну картину життя, викликів і потреб українських біженців у Болгарії.

Анкети заповнюються анонімно та чотирма мовами — українською, російською, болгарською та англійською, що полегшує участь та гарантує повну конфіденційність.

Основні спостереження на даний момент: січень і лютий 2025 року

Опитування серед болгарських емігрантів, які виїхали з України через війну, продовжує виявляти глибокі шари переживань, адаптації та потреб. Ця стаття прагне не просто підсумувати, а проаналізувати тенденції, які все чіткіше окреслюють профіль цієї вразливої, але рішучої групи.

Профіль: від молодих матерів до літніх людей в ізоляції

Учасники анкетування прибули з різних регіонів: Київ, Одеса, Миколаїв, Херсон, Львів, Харків, Запоріжжя, Дніпро та Ізмаїл. Вік респондентів — від 28 до 62 років, і майже всі вони є частиною сімей з 1 до 5 осіб.

Більшість — жінки, часто матері-одиначки, які змушені справлятися з абсолютно новою реальністю: нова країна, мова, інституції.

Реєстрація та безпека: формально захищені, але не інтегровані соціально

Усі респонденти мають тимчасовий захист у Болгарії. Хоча процедура описується як "зрозуміла", у відповідях чітко відчувається невпевненість, тимчасовість та адміністративна плутанина.

Житло: ключ до всього іншого

Житло залишається найважливішим фактором, від якого залежить інтеграція, доступ до медицини, освіти і навіть відчуття власної гідності.

• Деякі респонденти живуть тимчасово
• Інші — довгостроково (в орендованих квартирах або в родичів)

Часто трапляються вимушені переїзди, відмова у реєстрації адреси та навіть дискримінаційне ставлення при оренді.

Робота та самостійність: бажання є, але багато перешкод

Багато учасників не працюють, хоча активно шукають роботу.

Основні бар’єри:

• Мовний — відсутність безкоштовних курсів болгарської мови
• Юридичний — непризнані дипломи, адміністративна плутанина
• Логістичний — потреба доглядати за дітьми

Ті, хто працює, переважно зайняті не за спеціальністю та повідомляють про нестабільні умови праці, короткострокові контракти та низьку оплату.

Охорона здоров’я: формальний доступ ≠ реальний доступ

Лише невелика частина респондентів зазначає повний доступ до медичних послуг. Більшість характеризує доступ як частковий або відсутній, часто не знаючи, до кого звернутися.

• Відсутність перекладача в лікаря
• Неможливість знайти сімейного лікаря
• Відмова у прийомі через документи
• Висока вартість ліків

Соціальна та психологічна інтеграція: невидимий тягар

Навіть коли формально "все гаразд", учасники описують соціальну ізоляцію, відсутність належності та психологічний тиск.

Найчастіше заявлені потреби

Висновки та рекомендації

1. Інтеграція найбільше залежить від житла та мови — без них немає роботи, доступу до медицини чи громади.
2. Особисті зусилля сильні, але інституційна підтримка слабка — люди хочуть включитися, але не знають як.
3. Психологічний тягар недооцінюється — ізоляція, невпевненість і роль "невидимого іноземця" накопичуються щодня.

Волонтери на місцях: довіра через спільний досвід

Опитування проводять наші українські волонтери, які пройшли адаптацію в Болгарії ще до війни. Це створює довіру між респондентами та анкетерами та сприяє більш щирим відповідям — особливо на запитання, що стосуються емоційного стану та очікувань на майбутнє.

Що далі?

Зібрану інформацію буде проаналізовано й узагальнено. Результати будуть оприлюднені та передані відповідним інституціям, аби сприяти більш ефективній політиці інтеграції. Відкриті відповіді малюють картину сильної волі до інтеграції, поєднаної з конкретними потребами, що потребують кращої координації між державою, муніципалітетами та громадськими структурами.